Не смерть страшна у цьому світі -
Страшне саме життя.
У тяжкий сон серця сповиті,
В безглузде майбуття.
ВСЕЛЕНСЬКИЙ ЧОРНОБИЛЬ
Сердечний біль - то для душі
рятунок
То ліки від безтями й марноти,
Любові жертва, благості дарунок,
Відгомін правди, істини, мети.
І той відгомін, ніби голос Неба,
Лунає до заснулої душі:
Вставай, вставай!
Я довго йшов до тебе
Колючим терням на крутій межі.
Зірви з душі безглуздя павутину,
Збагни себе у цю тривожну мить:
Згорьована планета наша гине,
Ти ж син її, ти МУСИШ зупинить
Вселенський розпад.
Війни й злобу.
Живем над прірвою -
волає вся блакить.
СПАСІННЯ
Й СМЕРТЬ,
ТИ
ЧУЄШ, БРАТЕ, В ТОБІ!–
Гримить навкруг.
Чорнобилем гримить.
ОСТАННЯ МИТЬ…
ОСТАННЯ МИТЬ.
ГРИМИТЬ.
Алла Степаненко
09.9.2011
