ВСЕЛЕНСЬКИЙ ЧОРНОБИЛЬ

Не смерть страшна у цьому світі -

Страшне саме життя.

У тяжкий сон серця сповиті,

В безглузде майбуття.

ВСЕЛЕНСЬКИЙ  ЧОРНОБИЛЬ 

Сердечний біль - то для душі рятунок

То ліки від безтями й марноти,

Любові жертва, благості дарунок,

Відгомін правди, істини, мети.

І той відгомін, ніби голос Неба,

Лунає до заснулої душі:

Вставай, вставай!

Я довго йшов до тебе

Колючим терням на крутій межі.

Зірви з душі безглуздя павутину,

Збагни себе у цю тривожну мить:

Згорьована планета наша гине,

Ти ж син її, ти МУСИШ  зупинить

Вселенський розпад.

Війни й злобу.

Живем над прірвою -

волає вся блакить.

СПАСІННЯ Й СМЕРТЬ,

ТИ ЧУЄШ, БРАТЕ, В ТОБІ!–

Гримить навкруг.

Чорнобилем гримить.

ОСТАННЯ МИТЬ…

ОСТАННЯ МИТЬ.

ГРИМИТЬ.

Алла  Степаненко

09.9.2011