УКРАЇНО МОЯ

Україно моя, рідна Мати моя,

Хто ти є, хто ти є?

Я питаю про те навесні солов’я,

Я запитую серце своє:

Хто ти є, хто ти є?

Я запитую серце своє.

Мені каже Дніпро: - Україна – то я.

А Карпати високі здаля

Все шепочуть: - У горах Матуся твоя

Невмируща Вкраїнська земля.

Вірю, знаю: у горах Матуся живе,

У Дніпровськім потоці співа,

Її серце – то небо весни грозове,

Її дума – печаль світова.

І зірки вдалині – то Вкраїни вогні,

То все - ти, то все - ти!

Струни кобзи дзвенять, Україно, в мені,

Ніби райдужні в небі мости.

То все – ти, то все – ти!

То все – ти!

Олесь Бердник.