вівторок, 6 січня 2015 р.

Напуття синові.

Як вистоїш, коли всі проти тебе –
Упали духом і тебе клянуть;
Як всупереч усім – ти віриш в себе,
А з їх зневіри також візьмеш суть;
Якщо чекати зможеш ти невтомно,
Оббріханий – мовчати і пройти
Під поглядом ненависті, притому - 
Не грать ні цноти, ані доброти;
Як зможеш мріяти і в мрійництво не впасти,
І думать – не творити думки культ,
Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя,
Сприймеш як дим і вітер на віку;
Як стерпиш, коли з правди твого слова
Пройдисвіт ставить пастку на простих;
Якщо впаде все те, чим жив, і знову
Зумієш все почати – і звести;
Якщо ти зможеш в пориві одному
Поставить все на карту і програть,
А потім – все спочатку, і нікому
Про втрати навіть слова не сказать;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили
Служити ще, коли уже в тобі
Усе згоріло, вигасло – лишилась
Одна лиш Воля – встоять в боротьбі;
Як зможеш гідно річ вести з Юрбою
І з Королем не втратиш простоти.
Якщо усі рахуються з тобою –
На відстані, яку відміриш ти;
Якщо ущерть наповниш біг хвилини
Снагою дум, енергією дій,
Тоді весь світ тобі належить, сину,
І більше:
Ти – Людина, сину мій.

Ред’ярд Кіплінг ( в перекладі Євгена Свестюка).


Немає коментарів:

Дописати коментар